Апеляційний суд скасував умовно-дострокове звільнення донеччанину, засудженого за нанесення тяжких тілесних ушкоджень

У 2017 році Артемівський міськрайонний суд Донецької області засудив чоловіка до 6 років позбавлення волі за вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.121 КК України (Умисне тяжке тілесне ушкодження), ч.2 ст.125 КК України (Умисне легке тілесне ушкодження). У лютому цього року засуджений звернувся до Роменського міськрайонного суду Сумської області з заявою про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання. Свою позицію обґрунтовував тим, що дисциплінарних стягнень немає, бере участь у культурно-масових заходах, які проводяться у виправній установі, є членом церкви, отримав професійно-технічну освіту і на даний час, враховуючи положення ч.5 ст.72 КК України (Правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення), відбув 2/3 частини призначеного покарання. Суд першої інстанції заяву засудженого задовольнив, дійшовши висновку, що особа сумлінною поведінкою довела своє виправлення.

Проте, розглядаючи апеляційну скаргу сторони обвинувачення, колегія суддів Сумського апеляційного суду не погодилася з такою позицією місцевого суду. Апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції і відмовив засудженому у задоволенні його заяви про умовно-дострокове звільнення. Таке рішення було прийнято з огляду на те, що він не довів свого виправлення. Дані обставини підтверджуються висновками начальника відділення соціально-психологічної служби та заступника начальника із соціально-виховної роботи виправної колонії, а також ухваленим напередодні рішенням комісії  ДУ «Роменська виправна колонія (№ 56)»,

яким особі було відмовлено в умовно-дострокову звільненні. Також, було враховано, що особа в минулому вже двічі була засуджена за нанесення тяжких тілесних ушкоджень, наразі характеризується посереднього, на виробництві не працевлаштована,  до ув’язнення проживала в м. Артемівськ Донецької області, проте власним житлом не забезпечена, а її рідні, які б могли прихистити після звільнення, наразі проживають у Російській Федерації. Крім того, відповідно до відомостей про майновий стан, наданих ДУ «Роменська виправна колонія № 56» вбачається, що засуджений має позов на суму 1451,60 грн., проте інформації про відшкодування вищевказаних витрат в установі відсутня.