Суд наклав арешт на 115 банківських рахунків фірм, які підозрюють в ухиленні від сплати податків

За версією слідства загальна сума збитків, завданих державному бюджету, складає щонайменше 8, 5 мільйонів гривень.

Сумський апеляційний суд розглянув апеляційні скарги представників-адвокатів підприємств на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми, якою було накладено арешт на 115 банківських рахунків 11 суб’єктів господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Сумській області  веде досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР, за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.3 ст.212 КК України (Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів). Правоохоронним органом перевіряється причетність службових осіб 11 товариств з обмеженою відповідальністю до здійснення незаконних господарських операцій, пов’язаних із реалізацією підакцизних товарів, а саме нафтопродуктів. В результаті такої діяльності, за версією податківців, відбувалося незаконне формування податкового кредиту з податку на додану вартість для реальних суб`єктів підприємницької діяльності. Орган досудового розслідування звернувся до суду з клопотанням про накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках суб’єктів господарювання, зазначивши, що є всі підстави вважати їх предметом протиправної діяльності і вони можуть бути засобами для розкриття злочину. Суд першої інстанції клопотання задовольнив.

Не погодившись з таким рішенням суду, сторона захисту подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм кримінального процесуального законодавства, просила його скасувати та відмовити органу досудового розслідування в задоволенні клопотання.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів Сумського апеляційного суду залишила без змін ухвалу слідчого судді місцевого суду, а апеляційні вимоги сторони захисту – без задоволення. Суд виходив з того, що грошові кошти, які знаходяться на рахунках в банківських установах, відповідають критеріям речових доказів, а тому накладення арешту є виправданим та необхідним. Натомість його незастосування може призвести до наслідків, що перешкоджатимуть кримінальному провадженню.