Апеляційний суд залишив під вартою обвинуваченого у злочинах проти основ національної безпеки України

Чоловіку інкримінують вчинення тяжких кримінальних правопорушень, а саме - перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та  умисне знищення або пошкодження майна. Згідно санкцій статей обвинуваченому загрожує покарання у виді позбавлення волі строком до 10 років.

Наразі кримінальне провадження перебуває на розгляді в суді першої інстанції на стадії дослідження доказів. В межах даного кримінального провадження місцевим судом було обрано чоловіку запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.

З таким рішенням місцевого суду не погодилась сторона захисту та оскаржила його в апеляційному порядку. Просила скасувати ухвалу та обрати більш м’який запобіжний захід, що був би не пов’язаний із позбавленням волі. В апеляційній скарзі адвокат зазначав, що суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про існування ризиків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, а також не врахував обставини, які, на думку захисту, свідчили про можливість застосування домашнього арешту.

Перевіривши матеріали кримінального провадження, Сумський апеляційний суд залишив ухвалу суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу захисника — без задоволення. Колегія кримінальної палати апеляційного суду звернула увагу, що обвинувачений притягується до кримінальної відповідальності за перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України, а судовий розгляд справи ще триває. Апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що ризики переховування від суду, незаконного впливу на свідків та вчинення інших кримінальних правопорушень залишаються актуальними. При цьому було враховано тяжкість інкримінованих злочинів, стадію судового розгляду, а також інші обставини, які мають значення для вирішення питання про запобіжний захід.

Крім того, колегія суддів у своєму рішенні вказала, що під час розгляду питання про продовження запобіжного заходу суд оцінює наявність процесуальних ризиків, а не вирішує питання доведеності вини чи правильності правової кваліфікації дій обвинуваченого. Ці питання підлягають вирішенню під час ухвалення вироку.