Історія та сьогодення Сумського апеляційного суду

Коли в Україні здійснюється судова реформа, важливо звернутися до витоків виникнення судів. Процес формування судових органів на території України відбувався за складних історичних умов та залежав від того, у складі якої держави перебували українські землі. Згідно архівних даних, зародження функцій суду, зокрема на Сумщині, відбулося у литовсько-польський період історії нашої держави. У середині XVI ст. у князівстві Литовському була запроваджена єдина судова реформа, яка вплинула і на українське судочинство. Зокрема, в цей час головною діючою особою у судових процесах стає прокуратор – адвокат, захисник.

В той же час на Путивльщині, яка з 1500 року була складовою Московської держави, а потім Російської імперії, існувала давня адміністративно-судова система. На цю частину сучасної Сумської області свою юрисдикцію поширював прокурор Курського суду, якого призначив Петро І.  У 1775 році відбулася губернська реформа, яка вплинула і на судову систему. Завдяки цій реформі при судах з’являється прокуратура.  

Другий виток суттєвих змін у вітчизняному судоустрої припав на 1864 рік. Саме тоді було введено принцип незалежності судів, виборність посад мирових суддів, створено судові округи та встановлено підсудність станів по цивільних і кримінальних справах новим судовим інституціям. На території України діяли такі судові органи як народні суди (дільничі мирові суди, селянські волосні суди, верхні волосні суди, з’їзди мирових суддів), окружні суди, що створювалися один на кілька повітів. За ними йшли апеляційні суди, судові палати. Найвищою інстанцією вважався Правлячий сенат Петербургу.

Така структура судоустрою функціонувала до Жовтневої революції. Вже у листопаді 1917 року декретом «Про суди» були створені радянські суди двох типів: народні та революційні трибунали. Початком будівництва радянського судоустрою стало прийняття в січні 1918 року Постанови народного Секретаріату України «Про введення народного суду». Прикметно, що вироки і рішення народного суду були остаточними і не підлягали апеляційному чи касаційному оскарженню. Разом з тим, центральне місце належало ревтрибуналам, які створювалися по одному на губернію. Справи розглядалися у складі 5, а згодом і 3 членів трибуналу. Попереднє слідство здійснювали особливі народні слідчі. Функції звинувачення та захисту виконували колегії обвинувачів та правозаступників. Такі суди розглядали справи про бандитизм, розбої, грабежі, розкрадання тощо.

Показовим для сучасної України є той факт, що у черні 1918 року у Києві відбувся з’їзд українських юристів, який прийняв рішення про необхідність «творення і застосування українського права згідно даних життя, науки і правосвідомості», а судочинство повинно вестися «на мові того народу, серед якого відбувається суд». Судові та нотаріальні посади повинні були займати українці або особи, які володіють українською мовою та знають місцеві мови. З’їзд створив комісію для складання словника української правової термінології і для видання чинних нормативних актів українською мовою. Центральній раді було запропоновано зробити українську судову систему незалежну від російської.

У лютому 1919 року були ліквідовані повітові та міські народні суди, а на базі дільничних створювався єдиний народний суд. Для заняття посади народного судді був обов’язковим стаж політичної роботи. Народний суд розглядав справи про посягання на життя, зґвалтування, нанесення тяжких тілесних ушкоджень,підробку документів і знаків грошової оплати.

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ СУД

Сумський окружний суд розпочав свою діяльність у липні 1925 року, прийнявши «естафету» від народного судді першої дільниці - уповноваженого Харківського губернського суду по Сумському округу, через якого тривалий час здійснювався зв'язок між губернським судом і місцевими судовими органами.

Сумський окружний суд діяв у складі: пленарного засідання, цивільного відділення(яке мало судове і касаційне відділення), відділення карних справ ( у його складі було також 2 напрямки – судового і касаційного, а також дисциплінарного). В повноваження суду входило нагляд за виконанням директивних розпоряджень Народного комісаріату юстиції, він також здійснював контроль за діяльністю народних судів округу, нотаріальної контори, колегії захисників, судових виконавців, займався розглядом судових справ, які належали до його компетенції, у касаційному порядку розглядав ухвали народних судів округу.

Через проведення адміністративно-територіальної реформи та ліквідацію округів Сумський окружний суд припинив свою роботу 2 вересня 1930 року. Замість окружних судів в Україні були створені міжрайонні суди. Проте проіснували вони не так довго. Всього лише два роки. І вже в 1932 році радянським урядом було відновлено триступеневу систему управління і судова система набула такого вигляду: народний суд, обласний суд, Верховний суд.

СУМСЬКИЙ ОБЛАСНИЙ СУД

Був створений одразу після створення Сумської області у січні 1939 року. Очолив новостворену установу Михайло Гузій. Ця людина внесла величезний вклад в розбудову системи судочинства на території Сумської області. Зокрема, він, як керівник обласного суду, організував роботу із створення народних судів в районних центрах. До функцій народного суду належав розгляд кримінальних та цивільних справ, касаційних скарг та протестів на вироки народних судів.

Народний суд є основною ланкою судової системи першої інстанції. До його складу входили народний суддя і двоє народних засідателів. Народні суди обиралися районними з’їздами рад, а в містах і селищах – пленумами міських та селищних Рад. Терміни обрання – 1 рік. Вони підпорядковувалися обласному суду, який був судом першої інстанції з розгляду кримінальних і цивільних справ і судом другої інстанції для перегляду в касаційному порядку і в порядку нагляду вироків, ухвал і постанов у кримінальних та цивільних справах народних судів. Ці функції Сумський обласний суд здійснював (за виключенням періоду окупації ворогом території області) включно до серпня 1954 року. За Конституцією УРСР обласні суди обиралися обласними Радами депутатів трудящих на 5 років.

Згодом функції обласних судів були розширені. Зокрема, з ліквідацією Міністерства юстиції УРСР обласним судам було надано право проведення ревізій народних судів і здійснення контролю за їх діяльністю. Сумський обласний суд ці функції почав виконувати з жовтня 1956 року. Крім того, на обласний суд покладалося також керівництво нотаріальними конторами.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У червні 2001 році до Законів України « Про судоустрій України», « Про статус суддів» були внесені зміни, відповідно до яких систему судів загальної юрисдикції утворювали суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди, Верховний суд України. Таким чином, в Сумській області система правосуддя загальної юрисдикції включала районі, міськрайонні та апеляційний суд. Апеляційний суд Сумської області, як суд першої інстанції, розглядав справи про найбільш тяжкі злочини. Окрім того, як суд другої інстанції, переглядав справи за апеляціями на вироки місцевих судів та проводив іншу роботу, передбачену діючими законами України.

Важливим кроком судово-правової реформи, безумовно, стало прийняття 7 лютого 2002 року Верховною Радою України закону «Про судоустрій України», який визначав правові засади організації судової влади в Україні, систему судів загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних суддів, системи та порядку здійснення суддівського самоврядування, а також встановив порядок забезпечення діяльності судів та регулювання інших питань судоустрою. Іншими словами, цим законом визначено місце апеляційних судів у судовій системі країни. Законом також закріплено було принцип спеціалізації при розгляді справ.

СУМСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Наприкінці грудня 2017 року Президент України підписав Указ №452/2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах», яким було ліквідовано Апеляційний суд Сумської області та утворено Сумський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Сумську область, з місцезнаходженням у місті Суми. Реформування судів апеляційної інстанції стало другим кроком у реформуванні вітчизняної судової гілки влади. З цього моменту судді загальних апеляційних судів почали проходити оцінювання, за результатами якого вирішувалося питання про їхнє переведення до новоутворених апеляційних суддів.

Повноцінно Сумський апеляційний суд запрацював лише через рік –  14 грудня 2018 року. Це було пов’язано з тим, що 11 грудня 2018 року Вища рада правосуддя на основі результатів оцінювання, яке тривало не один місяць і проходило у кілька етапів, прийняла рішення про переведення всіх суддів Апеляційного суду Сумської області до Сумського апеляційного суду.